- розвідач
- —————————————————————————————розві́дачіменник чоловічого роду, істотарозвідникарх.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розвідач
Смотреть что такое "розвідач" в других словарях:
розвідач — а, ч., заст. Розвідник (у 1, 3, 4 знач.) … Український тлумачний словник
розвідник — (той, хто займається розвідкою, перебуває в розвідці тощо), розвідувач, розвідач, вивідач; аґент (офіційна назва таємного співробітника чужоземної розвідки); шпигун (особа, яка працює на чужоземну розвідку); резидент (представник чужоземної… … Словник синонімів української мови
